вторник, 14 января 2014 г.


 
Кожен день, в який ви не поповнили своєї

 освіти хоча б маленьким, але новим

 для вас шматком знання ... вважайте безплідно

 і не зворотно для себе загиблим.

К. С. Станіславський

Самоосвіта вчителя є необхідна умова професійної діяльності педагога. Суспільство завжди пред'являло, і буде пред'являти до вчителя найвищі вимоги. Для того щоб вчити інших потрібно знати більше, ніж всі інші. І ці знання не повинні обмежуватися предметом і методикою його викладання. Учитель повинен бути в курсі передових технологій, мати знання в різних сферах суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці, економіці та інше. Учитель повинен вчитися всьому постійно, тому що сама його робота пов'язана з постійним оновленням. Щороку до вчителя приходять нові учні, що несуть із собою новий етап розвитку суспільства. Він перший стоїть на порозі завтрашнього дня.
Саме тому основною метою самоосвіти є досягнення бажаного рівня професійної компетентності шляхом оновлення та удосконалення наявних у фахівця знань, умінь і навичок.
Самоосвіта - це потреба, яка захищає особистість від інтелектуального зубожіння, це усвідомлений процес пізнавальної діяльності, це вдосконалення будь-яких якостей людини або його навичок.
Однак процес самоосвіти вчителя на практиці часто проходить стихійно і безсистемно або ж під тиском адміністрації чи методиста. Ні той, ні інший варіант не дає ефективного результату. Здатність до самоосвіти не формується у педагога разом з дипломом або за наказом. Цьому теж треба вчитися.
З чого ж треба почати?
Перш за все, вчитель має визначитися зі своїми інтересами. Саме вони повинні стати фундаментом його розвитку. Звичайно, можна змусити людину робити те, що йому не подобатися, але в самоосвіті це буде мов крапля води, що подає у розпеченій пустелі на пісок - вона встигне випаруватися, навіть не досягнувши мети. Інтерес - це те, що задасть тонус всієї самоосвітньої діяльності.
Зрозумівши свої інтереси в даний період часу, вчитель має визначитися з напрямками своєї роботи у поточному році. Ці напрями залежатимуть від навантаження, від того, чи є класне керівництво, гурток, факультатив і т. п. Після цього бажано вивести для себе проблему, яку потрібно опрацювати. Проблема та напрямки роботи повинні визначати напрями самоосвітньої діяльності. Ось деякі з них:
Професійний (предмет викладання)
 Психолого-педагогічний (орієнтоване на учнів та батьків)
 Психологічний (імідж, спілкування, мистецтво впливу, лідерські якості та ін)
 Методичний (педагогічні технології, форми, методи і прийоми навчання)
 Інтелектуальний (орієнтовано на поповнення загальноосвітніх знань)
 Інформаційно-комп'ютерні технології (ознайомлення і придбання навичок роботи з новими технологіями)
 Духовний (мистецтво театральне, образотворче, вокальне, танцювальне, фотографування, відео зйомка)
Охорона здоров'я і спорт (розвиток фізичної форми)

Успіхів та натхнення!
Химия смело простирает руки
В дела любой мирской науки.
И мы не можем жить сейчас
Без атомов, молекулярных масс,
Куда не кинешь взор – повсюду
Пришла она на помощь люду.
Везде есть химии заслуга:
И удобрения для луга,
И электричество в квартире,
И вот уж без нее не мыслят жизни в мире.
Но все ж при благах всех и чуде
Несет она опасность людям.
Нитраты в овощах и фруктах,
Во многих остальных продуктах
И загрязнение воды – все это химии плоды.
Но только мы понять обязаны,
Что химия для нас большой и сильный друг,
Что с ней навечно люди связаны.
И эту силу мы должны использовать с умом,
Чтоб нам же вдруг не стало горестно потом!