Кожен день, в який ви не поповнили своєї
освіти хоча б маленьким,
але новим
для вас шматком
знання ... вважайте безплідно
і не зворотно для
себе загиблим.
К. С. Станіславський
Самоосвіта вчителя є необхідна
умова професійної діяльності педагога. Суспільство завжди пред'являло, і буде
пред'являти до вчителя найвищі вимоги. Для того щоб вчити інших потрібно знати
більше, ніж всі інші. І ці знання не повинні обмежуватися предметом і методикою
його викладання. Учитель повинен бути в курсі передових технологій, мати знання
в різних сферах суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці, економіці
та інше. Учитель повинен вчитися всьому постійно, тому що сама його робота
пов'язана з постійним оновленням. Щороку до вчителя приходять нові учні, що
несуть із собою новий етап розвитку суспільства. Він перший стоїть на порозі
завтрашнього дня.
Саме тому основною метою
самоосвіти є досягнення бажаного рівня професійної компетентності шляхом
оновлення та удосконалення наявних у фахівця знань, умінь і навичок.
Самоосвіта - це потреба, яка
захищає особистість від інтелектуального зубожіння, це усвідомлений процес
пізнавальної діяльності, це вдосконалення будь-яких якостей людини або його
навичок.
Однак процес самоосвіти вчителя
на практиці часто проходить стихійно і безсистемно або ж під тиском
адміністрації чи методиста. Ні той, ні інший варіант не дає ефективного
результату. Здатність до самоосвіти не формується у педагога разом з дипломом або
за наказом. Цьому теж треба вчитися.
З чого ж треба почати?
Перш за все, вчитель має
визначитися зі своїми інтересами. Саме вони повинні стати фундаментом його
розвитку. Звичайно, можна змусити людину робити те, що йому не подобатися, але
в самоосвіті це буде мов крапля води, що подає у розпеченій пустелі на пісок -
вона встигне випаруватися, навіть не досягнувши мети. Інтерес - це те, що
задасть тонус всієї самоосвітньої діяльності.
Зрозумівши свої інтереси в даний
період часу, вчитель має визначитися з напрямками своєї роботи у поточному
році. Ці напрями залежатимуть від навантаження, від того, чи є класне керівництво,
гурток, факультатив і т. п. Після цього бажано вивести для себе проблему, яку
потрібно опрацювати. Проблема та напрямки роботи повинні визначати напрями
самоосвітньої діяльності. Ось деякі з них:
Професійний (предмет викладання)
Психолого-педагогічний (орієнтоване на учнів
та батьків)
Психологічний (імідж, спілкування, мистецтво
впливу, лідерські якості та ін)
Методичний (педагогічні технології, форми,
методи і прийоми навчання)
Інтелектуальний (орієнтовано на поповнення
загальноосвітніх знань)
Інформаційно-комп'ютерні технології
(ознайомлення і придбання навичок роботи з новими технологіями)
Духовний (мистецтво театральне, образотворче,
вокальне, танцювальне, фотографування, відео зйомка)
Охорона здоров'я і спорт
(розвиток фізичної форми)